Олександр Миколайович Радищев (рос. Александр Николаевич Радищев; 1749 — 1802) — російський державний діяч, письменник, просвітитель, дисидент. Виборював ідеї демократії та республіканізму, участі народу в управлінні державою. Прибічник договірної теорії походження держави та природного права. Найвідоміший твір «Подорож із Петербурга до Москви» (1790). За цю книгу потрапив під нагляд поліції, а пізніше засланий в Сибір.
«Подорож із Петербурга до Москви» (рос. Путешествие из Петербурга в Москву) — найвідоміший твір російського письменника Олександра Миколайовича Радищева, виданий у 1790 році.
Робота, яку часто називають російською «Хатиною дядька Тома», є полемічним вивченням проблем Росії часів Катерини II: кріпосного права, дворянських повноважень, проблем уряду та управління, соціальної структури, особистої та загальної свободи. Книга починається з епіграфа про «звіра», який є «величезним, огидним, з сотнями пащек і гавкає» (рос. «Чудище
обло, озорно, огромно, стозевно и лаяй»), що означало Російську імперію.
Російська імператриця Катерина II, прочитавши «Подорож», дала автору та його твору таку оцінку: Бунтівник — гірше Пугачова! Той хоч царем прикинувся, монархічний лад сповідував, а цей революцією надумав в Росії вчинити республіку!
