Російською мовою підручник вперше був виданий у 1878 році, майже відразу після появи оригіналу німецькою. Шосте російське видання Ріккера містить доповнення з урахуванням актуальної на початку ХХ століття інформації тексту підручника, а також витяги з вітчизняних нормативних документів, що регламентують діяльність судових медиків.
Едуард Ріттер фон Гофман (1837-1897) – хірург, засновник віденської школи судової медицини. Народився та здобув освіту в Празі. У 1869 був запрошений професором судової патології в Інсбрук (Австрія), з 1875 – професор Віденського університету.
Все своє професійне життя Едуард фон Гофман добивався того, щоб судова медицина вважалася окремою від загальної медицини та патології галуззю. Але повною мірою досягти цього вдалося лише його учневі Альбіну Габерді у 1916 році.
До досягнень фон Гофмана відносяться: застосування мікроскопа для гістологічного дослідження ушкоджень, реставрація гнилісно змінених трупів для упізнання, дослідження вогнепальних ушкоджень (ознак пострілу зблизька, пояска осадження, термічної дії пострілу) та інше.
Підручник заснований виключно на фактах: наведено десятки прикладів колото-різаних та вогнепальних ран, слідів від задушення. Вчений розкриває методи встановлення особливостей злочину за характером ран, слідів пороху на шкірі та інших даних. Розглянуто відмінності самогубств від убивств, вбивств від нещасних випадків, викладено обтяжуючі обставини злочинів.
