«Книжная летопись» — найстаріший із державних бібліографічних покажчиків. Її засновником був начальник Головного управління у справах друку сенатор Бельгард А. В. Перший номер випущено 31 грудня 1906 року в Петербурзі. До Жовтневої революції 1917 року літопис видавався Головним управлінням у справах друку в основному в цензурних цілях: щотижня поряд з даними про нові книги містилися списки книг, вилучених з продажу, переліки постанов про знищення видань і т. д.
З 1907 по 1916 анонсувала вихід 266 000 книг 85 мовами і загальним тиражем більше одного мільярда екземплярів вартістю понад 300 000 000 рублів. Видання було щотижневим і виходило щосуботи. Першим редактором Книжкового літопису був бібліофіл Андрій Дмитрович Торопов, який заснував перше у Росії «Бібліографічне товариство».









