Старые годы. №4.

“Старые годы” – журнал “щомісячник для любителів мистецтва та старовини”. Видавався у 1907-1916 при Гуртку любителів російських витончених видань, видано 120 номерів. Журнал друкував матеріали з історії російського мистецтва, давав описи приватних та громадських колекцій. Журнал інформував про аукціони та приватні продажі творів мистецтва в Росії та за кордоном із зазначенням картин і цін, знайомив з діяльністю музеїв. Журнал з’явився з ініціативи секретаря «Кружка любителів російських витончених видань» П.П. Вейнер. Перший 1907 редагував В. Верещагін. З 1908 журнал підписував один Вейнер як редактор-видавець. Смирнов-Сокольський писав: «Любование стариной и красотой дворянских усадеб заслоняло всякую живую жизнь от глаз издателя и его сотрудников. Ценен в журнале большой фактический материал». Більшість ілюстрацій у журналі виконано у техніці цинкографії. № 7–9 за 1907 рік є збірка самостійних монографій, присвячений мистецтву XVIII століття Росії. Безперечне визнання заслуг журналу перед вітчизняною культурою выдзначилося й у присудженні Імператорської Академії наук редакції «Старих років» від імені П.П. Вейнер золотої медалі імені О.С. Пушкіна. Це сталося 15 березня 1911 року, після перших чотирьох років видання журналу. Ульянинський під час опису своєї бібліотеки 1912 року писав: «В настоящее время все 4 года 1907–1910 гг. разошлись сполна, и антикварная цена за полный комплект достигла у антиквариев 300 рублей. На вербном торгу в Москве в 1911 г. я сам видел у одного простого букиниста комплект „Старых годов“ за 1907 г., без мартовской и апрельской книжек, и за 1908–1910 гг. (полные), продававшиеся за 200 р. В 514 каталоге Клочкова объявлены: 1907 год за 65 р. и 1909 г. за 50 р. Каталог старинных произведений искусств, хранящихся в Импер. Акад. Художеств (Приложение к 1908 г.) продается иногда на антикварном рынке за 25 р.». См.-Сок. № 2172, Ульянинский № 1092–1905, Соловьев «Каталог № 105» № 472 — 150 р .