Найвідоміший твір філософа, соціолога та публіциста Петра Лавровича Лаврова, написаний ним на засланні. Книга вилучалася з магазинів і знищувалася.
Петро Лаврович Лавров (псевдонім Міртов) (1823 – 1901) – російський соціолог, філософ, публіцист і революціонер, історик.
Фундаментальний філософський та соціологічний твір російського мислителя Петра Лаврова, виданий під псевдонімом П. Міртов. Книга вплинула на російську інтелігенцію і стала ідейним маніфестом народницького руху. Лавров стверджував, що прогрес суспільства рухається лише завдяки зусиллям мислячих, критично налаштованих людей, які усвідомлюють недосконалість навколишнього світу. Автор доводив, що освічена меншість завдячує своїм розвитком важкій праці більшості народу, за що має «розплачуватися» служінням народному благу. Праця стала настільки популярною, що серед революційної молоді кінця 1860-х — початку 1870-х років її часто називали «Євангелієм» соціалістичного руху.
Рідкісні книги, надруковані в Росії російською мовою. Мінцлов С.Р. №132.
