Вільгельм Рьопке (нім. Wilhelm Röpke) (1899 — 1966) — німецький економіст і соціальний критик, найбільш відомий як один із духовних батьків соціально-орієнтованої ринкової економіки. Професор економіки, спочатку в Єні, потім у Граці, Марбурзі, Стамбулі та, нарешті, в Женеві, Швейцарія, Рьопке створив теорію та співпрацював з організацією економічного відновлення після Другої світової війни зруйнованої німецької економіки, розгорнувши програму, яку іноді називають соціологічним неолібералізмом (порівняно з ордолібералізмом, більш соціологічно налаштованим варіантом німецького лібералізму ).
Разом з Альфредом Мюллером-Армаком і Александром Рюстовим (соціологічний неолібералізм) і Вальтером Ойкеном і Францем Бьомом (ордолібералізм) він роз’яснив ідеї, які потім були офіційно представлені міністром економіки Німеччини після Другої світової війни Людвігом Ерхардом, який працював у канцлерстві Конрада Аденауера.
Таким чином, економічний вплив Рьопке та його колег вважається головною причиною «німецього економічного дива» після Другої світової війни. Рьопке також був істориком й був номінований на Нобелівську премію з літератури в 1965 році.
