Микола Олександрович Морозов (1854 – 1946) – російський революціонер-народник. Член гуртка «Чайківців», «Землі та волі», виконкому «Народної волі». Був учасником замахів на Олександра ІІ. У 1882 році був засуджений до вічної каторги, до 1905 перебував ув’язнений у Петропавлівській та Шліссельбурзькій фортецях. Масон. Почесний член Академії наук СРСР. З
1918 – директор Природно-наукового інституту ім. Лесгафт П.Ф.
Залишив велику кількість праць у різних галузях природничих та суспільних наук. Також відомий як письменник, поет та автор літератури на історичні теми.
Видання містить унікальні філософські, наукові та особисті роздуми, написані ним за 25- річне відбування покарання.
