Цікавий конволют революційної тематики.
Процес шістнадцяти – перший судовий процес над членами «Народної волі». Відбувся у Петербурзькому військово-окружному суді 25-30 жовтня (6-11 листопада) 1880 року.
Проппер Станіслав Максиміліанович (1855 – 1931). Народився у Швейцарії. Був біржовим маклером, який розбагатів на фінансових спекуляціях. У Петербург приїхав із Австрії, кореспондентом кількох іноземних газет. Ходила легенда про те, як йому вдалося розпочати своє підприємство. — Начебто одного разу, позичив штани у приятеля, він вирушив у популярний тоді Апраксин двір, щоб купити собі штани, але замість них придбав з аукціону права на газету лише за 13 рублів із половиною.
Наприкінці 1913 р. Проппер отримав чин статського радника, а під час війни в 1916 р. дуже намагався здобути орден Володимира 4-го ступеня (за організацію лазарета для Червоного Хреста, що обійшлася йому на суму більше 40 000 руб.), але резолюція “Чи мало йому Станіслава другої степені” змінила його плани. Був узятий заручником у вересні 1918 р. у Петрограді.
Опинившись після революції у еміграції в Німеччині, останні роки життя писав спогади.
Уривки їх друкувалися в емігрантській періодиці. Окремим виданням мемуари С. М. Проппера вийшли німецькою мовою під назвою «Те, що не потрапило до друку» (S. M. von Propper Was nicht in die Zeitung kam, 1929).
Помер у Гамбурзі 21 листопада 1931 р.
