Якоб Беме (нім. Jakob Böhme; 24 квітня 1575, Старий Завідув — 17 листопада 1624, Герліц) — німецький філософ-пантеїст, письменник-містик, що у своїй творчості зберіг тісний зв’язок з теологією.
Якоб Беме народився 1575 року в містечку Альт-Зайденберґ неподалік від саксонського міста Герліц у міщанській родині. Замолоду був ревним лютеранином і до кінця життя лишався відданим християнському містицизмові, працював шевцем, доки, за переказами, у 1600 році не побачив містичне видіння, яке спонукало його до писання філософських творів. Пережите і свої ідеї він виклав у першому і основному творі, так ніколи і не дописаному, — «Аврора, або Зірниця, що сходить» (нім. Aurora: Die Morgenröte im Aufgang, 1612). Твір було засуджено як єретицький, але він набув поширення в переписах. Автору ж міська влада суворо заборонила писати.
Втримавши 6-річне мовчання, Беме розпочав життя мандрівного філософа, створивши цілий шерег значних за обсягом псевдонаукових містичних трактатів.
Якоб Беме помер 17 листопада 1624 року в рідному Герліці. По смерті філософа противники знесли хрест на його могилі. Лише по роках містяни Герліца звели пам’ятник своєму видатному земляку.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.