Судьбы древних памятников святой земли. Олесницкий А.

Олесницький Яким Олексійович (1842, містечко Теофіполь, нині смт. Хмельницької обл.— 1907, м. Алупка, нині АР Крим, похований у Києві)— біблеїст, фахівець у галузі біблійної археології. Брат М. Олесницького. Закінчив Волинську духовну семінарію у м. Кременець (нині Тернопільська обл.; 1863) та Київську духовну академію (1867), де відтоді й працював: від 1869— доцент, від 1873— екстраординарний професор, від 1883— ординарний професор кафедри єврейської мови та біблійної археології. 1877 захистив дисертацію «Иерусалим и его древние памятники» та здобув ступінь доктора богословʼя. 1881–83 редагував «Труды Киевской духовной академии». 1873–74, 1886 і 1889 здійснив наукові експедиції до Палестини, 1891 брав участь в експедиції з вивчення стародавніх памʼяток Зайордання. Докладно описав мегалітичні памʼятки Палестини, обґрунтував і запропонував власну реконструкцію Єрусалимського храму в різні історичні епохи. 1899 через стан здоровʼя пішов у відставку. Олесницького вважають найкращим фахівцем із біблійної археології в Російській імперії. Займався також біблійною історією, ісагогікою, текстуалікою, літерутурним та історичним аналізом Біблії, християнства (православ.) і культурною компаративістикою тощо.