Олексій Микитович Гіляров (1856 — 1938) — український письменник, філософ, педагог, один з організаторів та перший академік-філософ ВУАН. Син публіциста і богослова Микити Петровича Гілярова-Платонова. Батько українського мистецтвознавця, історика Сергія Гілярова, дід Меркурія Гілярова — радянського зоолога, ентомолога, академіка АН СРСР.
Гіляров у Київському університеті створив блискучу школу філософів і психологів. До їхнього кола належали В. Асмус та Г. Якубаніс, які стали видатними дослідниками історії античної філософії, Василь Зеньковський — один із представників російської релігійної філософії, педагог і психолог Павло Блонський.
Серед учнів Гілярова були й видатні діячі української науки та культури: Густав Шпет, Микола Холодний. Його лекції слухав Іван Огієнко. Збереглися філософські лекції Гілярова, законспектовані Огієнком. Продовжувачем Гілярова також став Дмитро Чижевський (1894—1977) — видатний український філософ і славіст.
На початку 30-х рр. його критикували як «буржуазного ідеаліста», а його праці після 1927 року не видавали.
Академік О. Гіляров помер 7 грудня 1938 р.
Похований на Байковому цвинтарі. На пам’ятнику був такий напис:
«В борьбе за правду, идеал
Держал ты честно знамя долга,
Служил добру и завещал
Нам память светлую надолго».
Пам’ятник зник в 1996 році, могила зруйнована.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.